• Татьяна Юрьевна

Працівник не використав дні додаткової відпустки за декілька років, які наслідки 👓

Відповідь: працівники, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, відповідно до ст.7 Закону України «Про відпустки», ст.74 і 76 КЗпП мають право на щорічні додаткові відпустки тривалістю до 35 календарних днів. Підставою для надання щорічної додаткової відпустки є насамперед наявність професії (посади) або виконуваної роботи у Списку виробництв, цехів, професій і посад, затвердженим постановою КМУ від 17.11.97р. №1290. Список визначає виробництва, цехи або конкретні професії та посади і максимальну тривалість щорічної додаткової відпустки. У разі, якщо виробництва і цехи зазначено у Списку без переліку конкретних професій і посад, то правом на додаткову відпустку користуються всі працівники цих виробництв, цехів. Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці і базується на результатах гігієнічної оцінки умов праці за показниками і критеріями, що затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України і Міністерства праці та соціальної політики України від 31.12.97р. №383/55. У випадках, коли тривалість додаткової відпустки за результатами атестації робочих місць перевищує максимальну тривалість, вказану в Списку, відпустка може бути продовжена на кількість днів цієї різниці за рахунок власних коштів підприємства. Атестація робочих місць за умовами праці проводиться відповідно до Порядку, який затверджено постановою КМУ від 01.08.92р. №442. Якщо працівники працювали в різних виробництвах, цехах, за професіями та на посадах, за роботу в яких надається додаткова відпустка різної тривалості, підрахунок часу роботи провадиться окремо по кожному виду робіт, професій та посад. Додаткова відпустка надається пропорційно фактично відпрацьованому часу. У розрахунок часу, що дає право працівникові на додаткову відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах у шкідливих і важких умовах праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, професій, посад. Тобто фактична тривалість такої додаткової відпустки залежить від кількості фактично відпрацьованих днів, у які працівник був зайнятий в умовах, передбачених Списком, не менш як половину встановленої тривалості робочого дня. Облік часу, відпрацьованого в таких умовах, здійснюється власником або уповноваженим ним органом.

Щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, передбачені законодавством, мають надаватися відповідним працівникам в обов’язковому порядку, в тому числі, якщо колективний договір на підприємстві не укладено або в колективному договорі не встановлено гарантії щодо надання працівникам таких відпусток. Заборонено ненадання щорічних відпусток повної тривалості впродовж двох років поспіль. Щорічна відпустка, в тому числі щорічна додаткова, має надаватися вчасно, згідно із затвердженим графіком відпусток. Законодавством передбачено, що в разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки. Отже, якщо працівник з якихось причин не скористався правом на щорічну відпустку, в тому числі щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, і не використав цієї відпустки за минулий рік або за кілька попередніх років, він має право використати її, а у разі звільнення незалежно від підстав – йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні відпустки. Чинним законодавством не передбачено терміну давності, після якого втрачається право на щорічну відпустку.

За матеріалами ДФС у Запорізькій області

© 2006 - 2017   Uta Standart  All rights reserved

  • Facebook Социальной Иконка