• Татьяна Юрьевна

«Ризикове» підприємство - як позбутися статусу - пам`ятка власнику

Нагадуємо, що в лавах ДФС триває масова кампанія по виявленню «поганих» бізнес-елементів, тепер до даної «почесної» категорії може попасти практично кожний платник, як-то кажуть, на пільгових умовах, адже в багатьох випадках робити для цього нічого не потрібно. Суть ситуації в тому, що старт даного заходу співпав з внесенням урядом змін до постанови КМУ №117 (наприклад, було обмежено право на подання скарг – тепер тільки на рішення регіональних комісій). П.1.6. та весь механізм «ризикового платника» придуманий звичайним листом ДФС, який не має статусу НПА. До складу п.1.6. входить один з критеріїв, який за своїм характером є практично безмежним , що дозволяє потрапити до «ризикових» будь-кому, буль-коли та будь-за що. Органи ДФС впевнено не надають інформацію щодо причин віднесення до «ризикових» як на запити, так і в Електроному кабінеті. Скарги на рішення обласних фіскальних органів про відмову у виводі з ризикових ДФСУ ігнорує з причини того, що дані питання віднесені до повноважень регіонів про практику виконання органами ДФС рішень судів, що набули чинності. То як дізнатись про свою причетність «поганих» бізнес-елементів:

- направити до органів ДФС запит на отримання публічної інформації – за законом інформація про особу повинна бути надана протягом 5 р.д., на практиці – фіскали ігнорують цей закон та прикриваються тим, що «шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні»;

- через суд – ініціювання судового спору та заявлення відповідного клопотання про витребування інформації (ст.80 КАСУ) – див. наприклад, ухвала Волинського ОАС від 18.07.19р. по справі №140/2108/19, ухвала ОАСК від 11.01.19р. по справі №826/16849/18

Якщо причетність все ж є, як позбутись «ризиковості»:

- подати до регіонального органу ДФС звернення з вимогою про виведення зі статусу ризикових (необхідно аргументувати та документально спростувати всі недоліки платника, але для цього бажано їх знати, інакше доведеться працювати або навмання, або по всіх ризикових критеріях, а їх немало). При цьому, пам’ятайте, що хоча кількість звернень законодавством не обмежена, однак, строк їх розгляду (навіть за умови незначної кількості документів) на практиці займає від 5 днів до 1,5 місяця;

- оскаржити до суду – хоча позитивних прикладів немало (див. постанову Третього ААС від 15.07.19р. по справі №340/258/19, рішення Кіровоградського ОАС від 21.06.19р. по справі №340/888/19, постанову П’ятого ОАС від 18.06.19р. по справі №540/2129/18), але для бізнесу це дуже довгий шлях;

- забезпечити позов – звісно це не вирішення проблеми, але може суттєво допомогти під час усієї процедури оскарження (див. ухвалу ВОАС від 19.07.19р. по справі №140/2108/19, від 02.07.19р. по справі №140/2038/19, ухвали ЛОАС від 13.05.19р. по справі №1.380.2019.002024, від 09.04.19р. по справі №1.380.2019.001632, ухвали ЖОАС від 29.01.19р. по справі №57зп-19/160, постанови Восьмого ААС від 03.12.18р. по справі 857/153/18, від 19.12.18р. по справі №857/3168/18).

Джерело «Дебет-Кредит»/ Андрій Тамошюнас, податковий адвокат

#ризик #бізнес #податківець #платник #закон

Просмотров: 175

© 2006 - 2017   Uta Standart  All rights reserved

  • Facebook Социальной Иконка